Аналіз безпекових викликів і загроз разом із пошуком засобів формування безпекового простору у регіоні Чорного моря став змістом науково-експертних дискусій під час міжнародної конференції «Чорне море. Війни та гегемони», яка відбулася у м. Констанца (Румунія) 16 листопада 2023 року. Організована Асоціацією «Чорне море», конференція зібрала учасників з Румунії, України, Польщі, Грузії, Молдови та Туреччини. Серед обговорюваних проблем домінували питання російсько-української війни та її впливів на регіональну стабільність, нової безпекової архітектури Чорноморського регіону, регіональних конфліктів, їх роль і наслідків, інші питання сучасної геополітики.

Міжнародна конференція «Стійкість, розвиток військової спроможності на рівні співпраці НАТО – ЄС для вироблення стратегії безпеки у Чорноморському регіоні», організована Генеральним штабом Румунії 14-15 листопада цього року, зібрала дипломатів, військових, експертів та науковців із різних держав у Бухаресті. Серед питань, винесених для обговорення найбільшу увагу привернули такі, як, наприклад: нові підходи до військового лідерства на стратегічному та операційному рівні, інструменти перемоги у військових діях, перспективи сучасної війни та військового протистояння в умовах безпекового середовища 21 століття, система стримування та захисту на східному флангу НАТО тощо. Особливе місце у доповідях практично всіх учасників посіла російсько-українська війна як ключова детермінанта сучасного геополітичного розвитку Європи та світу.

       8 листопада 2023 року Україна отримала позитивну відповідь від Європейської Комісії щодо початку переговорного процесу про вступ нашої держави до ЄС. Прогнозованими були висловлені нею технічні зауваги та рекомендації. Попри надважкі умови повномасштабної війни на власній території Україна досягла значних успіхів на своєму євроінтеграційному шляху. І особливу роль у даному процесі відіграють науково-освітні кола.

      Румунія є однією з європейських держав,  яка безпосередньо відчуває загрози російської агресії і тому намагається бути активно залученою до допомоги Україні в нашій боротьбі за власне та європейське майбутнє. Проблемам осмислення витоків, ходу та можливих сценаріїв завершення  російсько-української війни була присвячена поважна міжнародна наукова конференція в столиці Румунії – Бухаресті «20 місяців після російського вторгнення в Україну. Що зроблено? Що потрібно зробити. Де кінець?», організований Румунським центром російських студій (Бухарестський університет, Румунія), Інститутом Фрітьофа Нансена в Осло (Норвегія) та Інститутом Дунайського регіону та Центральної Європи з Відня (Австрія). На конференції були представники понад 20 різних країн, яких об’єднало прагнення не лише досліджувати проблематику у російської агресії, але й бажання знайти шляхи  до належної підтримки України в її героїчній, але й виснажливій боротьбі.

        Минає другий рік від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну. За цей час нам вдалося не лише зупинити агресора, але й мобілізувати себе та демократичний світ на активну протидію російському авторитаризму. Сьогодні перед Україною постають нові виклики, які потребують відповідальних рішень з боку української влади насамперед. Про 600 днів російсько-української війни, її виклики та відповіді на них вів мову Євген МАГДА, політолог, експерт, директор Інституту світової політики у неділю, 12 листопада.

Анатолій Круглашов, професор, завідувач кафедри політології та державного управління, директор НДІ європейської інтеграції та регіональних досліджень Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.

Джерела стійкості нашої держави в умовах сучасних  загроз – дуже важлива і непроста тема. Позитивним є те, що система публічного управління загалом й місцевого самоврядування зокрема спромоглися підтвердити два важливих аспекти свої життєдіяльності. Перший: вона пройшла випробування повномасштабного вторгнення і засвідчила свою спроможність вистояти в екстремальних, надзвичайно складних і безпрецедентних умовах. Другий: пройшовши ці випробування, система місцевого самоврядування засвідчила, що реформа децентралізації влади, яка розпочалися з квітня  2014 року, показала  свою життєву необхідність і результативність (до речі, часом задумуюся, який сенс закладався у тому, щоби Концепція децентралізації була прийнята саме першого квітня – можливо, у нашої управлінської еліти дуже загострене почуття гумору). Щоправда, саме про результативність і ефективність ми можемо вести мову тільки на рівні територіальних громад, тобто на рівні того базового самоврядування, яким у нас за чинним законодавством є сільська, селищна і міська ради. Щодо інших рівнів розвитку місцевого самоврядування, або, скажімо, представницьких інститутів місцевого самоврядування – районних і обласних рад, то про це доведеться говорити без подібного позитиву.

Середа, 01 листопада 2023 22:09

День кар'єри ЄС у Чернівцях

Про наші можливості і завдання з євроінтеграції. Для тих, хто не був поруч, але прагне бути разом.

 

       Безпека людини – безпека суспільства – безпека держави. Такою є логіка побудови системи захисту національних інтересів у демократичних державах.  Пошуку науково-обґрунтованих відповідей на гострі питання регіональних і глобальних загроз була присвячена робота Міжнародної конференція «Безпека людини та суспільства в демократичній державі», яка відбулася 27 жовтня у столиці Республіки Молдова місті Кишиневі. Поважний захід зібрав у змішаному режимі науковців й експертів у сфері безпекових студій з різних держав світу, насамперед з країни Центрально-Східної Європи.

Про нас

Ми Науково-дослідницький інститут Європейської інтеграції та регіональних досліджень (НДІ ЄІРД) що є структурним науковим та навчальним підрозділом Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Будьмо на зв'язку:

Контакти

  rieirssite (@) gmail.com
  +380372 52 30 53
  +380372 55 71 82
  Вул. Нагірна, 7
Чернівці, 58001, Україна