Вівторок, 22 січня 2019 09:43

Підсумковий звіт за результатами дослідження рівня обізнаності та підтримки курсу України на євроатлантичну інтеграцію

Підсумковий звіт

за результатами дослідження рівня обізнаності та підтримки курсу України на євроатлантичну інтеграцію

Дослідження проводилося на замовлення Чернівецької обласної державної адміністрації групою науковців під керівництвом професора, доктора політичних наук Круглашова А.М.

 

Мета дослідження: вивчення стану обізнаності громадськості про державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції України та ставлення громадськості до вступу нашої держави в НАТО.      

Завдання:

  • дослідити поінформованість представників окремих соціальних груп щодо безпекових питань і політики євроатлантичної інтеграції України;
  • вивчити мотиви та рівень суспільної підтримки (протидії) здійсненню політики євроатлантичної інтеграції України;
  • виокремити фактори, які сприяють або перешкоджають євроатлантичній інтеграції України;
  • запропонувати науково-практичні рекомендації щодо формування свідомої та активної позиції громадян щодо співпраці з НАТО регіональній виконавчій владі.

Методи дослідження:

(1) проведення фокус-груп у цільових аудиторіях методом поглибленого групового інтерв’ю; (2) міні-групове превью-анкетування.

Модератори фокус-груп:

д. політ. н., проф. Круглашов А. М., д. політ. н., проф. Ротар Н. Ю., д. і. н., доцент Нечаєва-Юрійчук Н. В., д. політ. н., доцент Швидюк С. М., д. політ. н., доцент Цікул І.В., к. політ. н. Равлик І. О.

 

Учасники фокус-груп:

(1) учні старших класів Чернівецької ЗОШ № 28; (2) учні старших класів Чернівецького міського ліцею № 2; (3) студенти першого – другого курсів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у віці 18–19 років; (4) студенти четвертого курсу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у віці 21–22 років; (5) працівники апарату Чернівецької обласної державної адміністрації; (6) працівники апарату Чернівецької обласної Ради: (7) творчі працівники (журналісти) «Суспільного»; (8) творчі працівники (журналісти) ТВА; (9) лідери громадських організацій Чернівецької області.

Стандартизована основа фокус-групових досліджень була утворена сукупністю питань, логіка та послідовність яких визначалися метою, завданнями, предметом дослідження та статусами учасників фокус-груп.

Питання для обговорення при проведенні фокус-групи

  • Наскільки важливими для нас є проблеми безпеки?
  • Які її виміри найважливіші зараз?
  • Що дозволить Україні досягти найбільш високого рівня військово-політичної безпеки? Які у нас є можливі варіанти її досягнення?
  • Що вам відомо про НАТО, звідки ви дізнаєтесь про його діяльність та співпрацю з Альянсом нашої країни.
  • Чи достатньо Ви отримуєте інформації про НАТО? Які поширені оцінки про НАТО Ви чули (НАТО - агресивний блок; Членство в НАТО дорого коштує; У сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО; Зі вступом до НАТО країни втрачають суверенітет; Членство в НАТО призводить до перетворення країн на військові табори, заповнені базами НАТО; Україна буде зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО)? Як Ви ставитесь до них?
  • Чи підтримуєте ви вступ України до НАТО? Якщо так, чи ні – то чому? Чому українці виступають за вступ в НАТО/проти вступу в НАТО/або вагаються у своєму виборі.
  • Чи існують в Україні регіональні відмінності у ставленні громадян України до євроатлантичної інтеграції України.
  • Які зовнішні чинники впливають на євроатлантичну інтеграцію України?
  • Чи робиться нашою владою достатньо для забезпечення вступу до НАТО? Які кроки мають бути першочерговими нині? Чи відома Вам позиція парламентських партій про євроатлантичну інтеграцію України.
  • Що можуть робити «прості» громадяни для успіху євроатлантичної інтеграції нашої країни?
  • Коли Україна вступить до НАТО (чому).

Основні результати обговорення.

За результатами проведення фокус-груп можна виділити та узагальнити такі основні підходи та тенденції в позиціях їх учасників з питань, що обговорювалися (детальні звіти по кожній з груп додаються окремо).

Перш за все, всі учасники обговорень відзначили високий рівень зацікавленості та неприхованої стурбованості питаннями безпеки як особистої, так і національної у всіх її проявах. У даному контексті можна відзначити високий рівень спільних інтересів і занепокоєння у всіх проведених групах, що, скоріше за все, адекватно відображає стан суспільних настроїв у Чернівецькій області в цілому.

Переважно, при уточнені пріоритетних питань безпеки, на перший план виходять питання військово-політичної безпеки, вжиття заходів щодо недопущення подальшого розвитку російської агресії проти України. Також високі позиції в системі безпекових пріоритетів посідають питання інформаційної безпеки, тих загроз, які викликані умовами триваючої гібридної війни, на чому особливо наголошували журналісти та відповідальні працівники ЧОДА. Разом з тим, не повністю зникли з поля зору учасників фокус-груп (далі ФГ) і питання екологічної, техногенної безпеки, зокрема учні звертали увагу на екологічні виклики для нашого регіону, які виникають внаслідок подальшого негосподарського ставлення до ресурсів краю, як ось вирубки лісів тощо. Відзначалися високі очікування від держави в сфері національної та особистої безпеки громадян України, а також занепокоєність недостатніми її діями з забезпечення основних вимірів безпеки, прав і свобод громадян.

При обговоренні оптимальних шляхів досягнення найбільш високого рівня військово-політичної безпеки нашою країною думки учасників нерідко суттєво розділялися. Так, учні та студенти, частково працівники апарату Обласної Ради наголошували на необхідності зміцнення обороноздатності, економічної потужності, правової та політичної спроможності нашої держави. Зверталася увага на потребу подолання тих внутрішніх чинників, які послаблюють єдність українського суспільства та зменшують спроможність держави протистояти сучасним гібридним викликам. Називалися заходи щодо посилення міжнародного авторитету України, а вже потім, на основі успішних внутрішньополітичних та зовнішньополітичних змін – забезпечення ефективної взаємодії з міжнародними партнерами, насамперед із НАТО. Учасники інших ФГ, насамперед, громадські лідери, працівники апарату ОДА, частина студентів та учнів зауважували на нагальній потребі інтеграції до НАТО, як важливого або навіть основного засобу досягнення найбільш високого рівня військово-політичної безпеки України. Інші варіанти вирішення цього питання також буди представлені учасниками ФГ, але переважно на маргінальних позиціях у всіх цільових групах дослідження. Проте потребує подальшої уваги дослідників схильність деяких учасників ФГ до протиставлення заходів щодо посилення обороноспроможності та стійкості держави її курсу на євроатлантичну інтеграцію. Вона помітна серед чималої частини учасників ФГ, як учнів і студентів, так і, зокрема працівників апарату Обласної Ради.

Аналізуючи ступінь обізнаності учасників дослідження щодо діяльності НАТО, джерела отримання інформації про його діяльність та співпрацю з Альянсом нашої країни, відзначимо наступні важливі моменти. Насамперед, більшість учасників ФГ відзначали, що вони володіють певною мірою інформацією щодо цих питань. Частково в ході дослідження складається враження, що чим нижче рівень поінформованості з цих питань, тим вище рівень задоволеності учасників ФГ якістю та повнотою отримуваною інформації. Серед джерел інформації переважно фігурують ЗМІ, Інтернет, соціальні мережі. Частково це й знання, отримані в процесі навчання, особливо серед студентів старших курсів в університеті, незрівняне меншою мірою в школах. Найменше ці теми обговорюються учасниками між собою та в їх родинах. Лише окремі громадські лідери, журналісти, працівники апарату ОДА та один студент вказували на самостійний пошук безпекової інформації та відомостей про НАТО, в тому числі шляхом власної участі в спеціальних тренінгах та семінарах на цю тематику.    

При визначенні якості отримуваної інформації, її цілісності та спрямування виявлено наступні важливі моменти. Більшість учасників у всіх ФГ добре знайомі з поширеними, насамперед, стереотипними та міфологізованими оцінками про НАТО. Так, практично всі вони знайомі з твердженнями, що розповсюджуються про НАТО ще з радянських часів і тепер артикулюються російською пропагандою. Менш за все серед учасників викликали підтримку твердження, що НАТО - агресивний блок, натомість більшість вважали, що членство в НАТО може дорого коштувати Україні економічно і політично. Не погоджувалися учасники переважно з твердженням, що в сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО, але теза про те, що зі вступом до НАТО країни втрачають свій суверенітет, виявилася достатньо близькою учнівській та студентській молоді, частково журналістам та працівникам Облради. Також помітна частина учасників обговорення поділяли занепокоєння тим, що майбутнє членство в НАТО призводить до перетворення країн на військові табори, заповнені базами НАТО, і що Україна буде зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО. Отже, переважно позитивно сприймаючи перспективу вступу нашої країни до НАТО, навіть прихильники цього курсу стурбовані «ціною питання», потребою отримати раціональний баланс вигід та втрат, які можуть стати наслідком здійснення такого вибору. Щодо останнього вони відзначили брак відповідної інформації, недостатність зусиль владних органів в її поширенні та власну потребу та важливість для інших громадян в її отриманні.

Переходячи до розгляду підсумків обговорення підтримки чи не підтримки вступу України до НАТО, варто виділити наступні принципові аспекти. Переважно учасники ФГ ставляться позитивно до вступу України в НАТО. Але рівень підтримки такого вибору відрізняється. Від доволі застережливого серед учнів, він зростає серед студентів, а також журналістів. Досить високий, майже одностайний рівень підтримки курсу до НАТО продемонстрували працівники ОДА та громадські лідери. І, навпаки,  помітно скептичне ставлення було зафіксоване серед працівників апарату Облради. В аргументах на користь вступу називалися переваги від системи колективного захисту НАТО, нові й потужні військово-технічні можливості протидії агресії Росії, модернізація ЗСУ та всієї вітчизняної оборонної промисловості й інфраструктури, важливість та позитивне значення переходу на військові та управлінські стандарти Альянсу, консолідована підтримка нашої країни з боку впливових західних держав. Серед аргументів «проти» переважала небезпека провокування РФ на ще більш агресивні дії проти України, внутрішня непідготовленість держави до такого кроку, відсутність одностайної підтримки вступу серед окремих країн-членів Альянсу, брак суспільної підтримки євроатлантичному вибору України й інші причини. Показово, що чимало з учасників ФГ охочіше говорили про позицію інших громадян з цього питання, аніж розкривали своє власне бачення його вирішення. Окрім певного групового тиску з цього питання, тут треба констатувати суперечливість власної позиції учасників обговорення щодо курсу України до НАТО, складність здійснення раціонального вибору поміж багатьох різного ґатунку аргументів за та проти, де переважає фрагментарна, епізодична, а в підсумку далеко не завжди якісна інформація, якою користується переважна частина учасників дослідження. Це вимагає заходів із забезпечення інформаційного та освітнього супроводу процесів євроатлантичної інтеграції України.  

Учасникам ФГ було також запропоновано висловити свої думки стосовно існування регіональних відмінностей у ставленні громадян України до її євроатлантичної інтеграції. Переважно ця проблема викликала жваве обговорення, але тільки менша частина учасників аргументували свої твердження власним знайомством із громадською думкою мешканців інших регіонів (громадські лідери, частково журналісти та державні службовців). Практично у всіх групах коректно констатували зменшення рівня суспільної підтримки євроатлантичному курсу країни  - від найвищої в західних регіонах та центральних, до найменшої в східних і південних. При цьому окремі учасники апелювали до даних соціологічних досліджень громадської думки, а не лише до власних вражень або епізодичних розмов на ці теми. Цілком позитивною рисою, виявленою в процесі проведення ФГ, можна вважати схильність учасників сприймати ці регіональні розбіжності як наслідок давньої та недавньої історії України, результат маніпулювання громадською думкою з боку різних політичних сил, вітчизняних і російських ЗМІ. Вони також відзначали тенденції до змін на краще у ставленні до НАТО в позиціях мешканців східних та південних областей України.  

Проведення ФГ дозволило виявити уявлення їх учасників про значення зовнішніх чинників, які впливають на євроатлантичну інтеграцію України. Серед них визначальну роль відводилася впливу РФ, її намаганням заблокувати як європейську, так і євроатлантичну інтеграцію нашої країни. Відзначалося важливе значення позиції США на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, хоча часом окремі учасники обговорення розглядали ці питання під кутом зору конспірологічних теорій. Також зазначалася відсутність консолідованої позиції країн НАТО щодо підтримки України, як в її протистоянні російській агресії, так і в питанні підтримки нашого вступу до Альянсу. Учасники звертали увагу на складність, або навіть низьку ймовірність вступу України до НАТО в умовах конфлікту з Росією.    

Розмірковуючи над питаннями оцінки дій вітчизняної влади щодо реалізації задекларованого курсу на вступ до НАТО, учасники, які висловлювалися з цього питання, констатували значний прогрес, досягнутий за останні роки в цьому напрямку, порівнюючи його зі зробленим владою за попередні десятиріччя. Разом з тим, вони в переважній більшості погоджувалися, що всього зробленого донині недостатньо, починаючи від кроків у сфері інформаційної безпеки, будівництва сучасних потужних ЗСУ, завершуючи подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод на шляху до членства в НАТО. Особливо наголошувалося на потребі проведення систематичної інформаційно-роз’яснювальної роботи, надання громадянам різнобічної інформації про діяльність НАТО та стосунки України з Альянсом, переконливої демонстрації позитивних прикладів нашої з ним взаємодії.   

Окремо в ході дослідження з’ясовувалося, чи відома його учасникам позиція парламентських партій про євроатлантичну інтеграцію України. В умовах парламентсько-президентської форми правління це важливий фактор успіху або неуспіху нашої країни на цьому шляху. Головним чином, учасники не знають нічого або дуже мало про ці позиції, що засвідчує результативність роботи політичних партій на цьому напрямку і їх зацікавленість у досягненні однієї з стратегічних цілей нашої держави. Про авторитет політичних партій, в тому числі парламентських, побічно свідчило й незначне зацікавлення учасників ФГ у подальшому і більш поглибленому обговоренні цього питання.

Разом із цим, учасникам ФГ було запропоновано оцінити роль «простих» громадян у досягненні цілей євроатлантичної інтеграції нашої країни. При критичних зауваженнях до влади і скепсису до ролі політичних партій, рівень самокритичності при обговоренні цього питання був більш поміркованим. Тим не менше, учасники ФГ зазначали, що «простим» людям потрібно брати активну участь у справах держави, не залишатися осторонь обговорення таких важливих процесів як євроатлантична інтеграція, дискутувати між собою щодо вигод та можливих втрат від євроатлантичної інтеграції України, загалом виявляти власну громадянську позицію. Водночас були висловлені думки, що важливою формою діяльності українських громадян у даному напрямку повинна бути їхня участь у виборах та майбутньому референдумі щодо членства України в НАТО.

Суспільні очікування щодо успішності здійснення євроатлантичної інтеграції України дозволило виявити обговорення останнього питання, а саме визначення часу,  коли Україна вступить до НАТО. Ті учасники, які вважали це завдання здійсненим, давали оцінки в часовому просторі - від 5 до 20 років, але переважно - до десяти років. Інші учасники слушно наголошували, що вступ до НАТО залежить від дуже багатьох чинників, в тому числі таких, які знаходяться поза впливом України та її громадян, а тому прогнозувати тривалість процесу євроатлантичної інтеграції України не доцільно й безпідставно. Вочевидь,  що обговорення цього питання виявило і позицію тих учасників, які вважають, що такий вступ не відбудеться ніколи, але вони не переважали в загальних підсумках дискусії.

Визначення основних тенденцій щодо рівня обізнаності та підтримки курсу України на євроатлантичну інтеграцію серед різних цільових аудиторій Чернівецької області дозволяє зробити висновки та сформулювати практичні рекомендації, які можуть стати основою впровадження євроатлантичної політики на регіональному рівні.

Висновки та пропозиції за результатами проведення дослідження

висновки:

  • Учасників всіх фокус-групи об’єднують відчуття тривоги й небезпеки, викликані триваючою війною на сході України й перспективами її поширення на інші території держави.
  • На перше місце всі учасники ставлять військово-політичну безпеку, виклики, породжені інформаційною війною проти України, але також відзначають збереження значення екологічної безпеки, громадської безпеки, потребу посилення гарантій дотримання прав і свобод громадян України.
  • Найвищий рівень безпеки для України здатні забезпечити: відновлення потужностей військово-промислового комплексу України; продовження міжнародних санкцій проти Росії; успішне реформування військової сфери за стандартами НАТО; викорінення корупції у силовому блоці держави та в державі в цілому, посилена співпраця з НАТО, зокрема з метою навчання наших силовиків, переозброєння ЗСУ, нарешті вступ до НАТО.
  • Учасники фокус-груп не завжди володіють достовірною та систематичною інформацією про НАТО, перебувають під частковим впливом стереотипних уявлень про Альянс або впливів переважно застарілих міфів про його діяльність. Інформацію з питань безпекової та євроатлантичної політики України вони отримують передусім через інтернет і соціальні мережі, меншою мірою через традиційні ЗМІ, систему освіти та професійної підготовки, і найменше - завдяки особистому, зокрема родинному спілкуванні.
  • Переважно учасники ФГ підтримують вступ України до НАТО, деякі з окремим умовами та застереженнями. Певні групи учасників виступають за співпрацю з НАТО без набуття членства в Альянсі. Хоча в ряді випадків учасники дослідження визнавали, що в їх ставленні до НАТО відбулися радикальні зміни після подій 2014 і наступних років, але залишається певна група громадян, які налаштовані критично або виступають проти вступу до НАТО практично в усіх цільових аудиторіях.
  • Всі учасники відзначали регіональні відмінності у ставленні громадян України до євроатлантичної інтеграції, що пов’язують із радянською пропагандистською спадщиною та потужним інформаційним впливом Росії, а також етнічним складом та історичним минулим різних частин України. Разом із цим, окремі учасники відзначають позитивні зміни на користь євроатлантичного вибору в східних та південних областях нашої держави. При цьому вони зауважували на певній специфіці Закарпаття та Чернівецької області, де немає такої потужної підтримки НАТО, як у інших західноукраїнських регіонах.
  • Серед ключових зовнішніх чинників, які впливають на євроатлантичну інтеграцію виділена Росія (негативний вплив) і США (переважно позитивний вплив).
  • Пріоритетним завданням влади має бути продумана й послідовна державна інформаційна й освітня політика, спрямована на формування у громадян необхідних для усвідомленого вибору в питаннях безпеки та військово-політичної інтеграції України знань. Ще більше значення мають успішні реформи та активна зовнішня політика Києва.
  • «Прості» громадяни не повинні залишатися осторонь євроатлантичної інтеграції, мають самі шукати необхідну інформацію про НАТО, з’ясовувати, для чого потрібен вступ до цієї організації, формувати узгоджену позицію в суспільстві з цих важливих питань.
  • При всій складності, а то й принциповій неможливості визначити час вступу України до НАТО, переважно для учасників ФГ це перспектива від п’яти до десяти років, в разі успішного здійснення політики євроатлантичної інтеграції.

 

 

рекомендації

  • Організаційно-управлінські характеру:
  • обговорити досягнуті результати та розглянути підсумкові рекомендації дослідження на спільному засіданні керівництва Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції, Департаменту освіти і науки, Управління молоді та спорту ЧОДА;
  • провести публічну презентацію результатів дослідження;
  • розробити регіональну програму підвищення компетентності громадян у питаннях вступу України до НАТО з чітко визначеними завданнями та ресурсами для забезпечення їх виконання для окремих цільових аудиторій (державні службовці, вчителі, працівники ЗМІ, громадські активісти, студенти, учні);
  • ініціювати проведення районних, міських та обласних конкурсів з тематики євроатлантичної інтеграції (есе, дослідницьких програм, інформаційних, просвітницьких заходів), участь у яких можуть взяти представники всіх цільових аудиторій;
  • здійснювати щорічний моніторинг громадської думки, в тому числі на основі проведення фокус-групових досліджень;
  • оновити та регулярно наповнювати актуальним інформаційно-аналітичним матеріалом рубрики «Європейська та євроатлантична інтеграція України» на сайтах відповідних органів виконавчої влади та місцевих органів самоврядування Чернівецької області;
  • підготувати та провести тематичні заходи в області, в тому числі міжнародну науково-практичну конференцію з питань євроатлантичної інтеграції України, присвячену 70-річчю утворення НАТО.

Освітнього та компетентісного спрямування:

  • періодично й систематично проводити тематичні лекції у школах, насамперед, для учнів старших класів;
  • проводити у школах та інших навчальних закладах зустрічі з фахівцями (експертами) у сфері безпеки і євроатлантичної інтеграції;
  • рекомендувати учителям історії, суспільних дисциплін, захисту вітчизни та географії розробити і проводити позаурочні заходи з проблематики безпеки та євроатлантичної інтеграції України у формі вікторин, брейн-рингів, квестів;
  • підготувати та реалізовувати заходи з підвищення поінформованості учнів,зокрема розробити та проводити тренінги з методики висвітлення тематики НАТО для вчителів історії та громадянського суспільства та інших;
  • розробити програму обласного творчого учнівського конкурсу з проблематики безпеки та євроатлантичної інтеграції (ІППОЧО).
  • створити та транслювати відеоролики про НАТО, спрямовані на молодіжну та інші цільові аудиторії на загальнонаціональних та регіональних телеканалах;
  • розробити та видати друком науково-популярну брошуру, яка висвітлюватиме всі рівні діяльності НАТО, основні напрямки співпраці Україна – НАТО з наведенням прикладів та історій успіху, та перспективи співпраці України з Альянсом;
  • розробити та запровадити в навчальний процес ЗВО інтегрований курс вільного вибору студентів «Європейська та євроатлантична інтеграція України»;
  • ініціювати регіональне та загальнодержавне замовлення тематичних телевізійних і радіопередач, навчальних фільмів, які у доступній формі доноситимуть сучасну інформацію про проблеми безпеки та євроатлантичної інтеграції України;
  • на основі цільових програм проводити підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та державних службовців з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;
  • організувати тематичні ворк-шопи, інтерактивні ігри з використанням тематики та символіки НАТО, у яких братимуть участь представники різних цільових груп;
  • підготувати і поширити серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування інформаційно-довідкові матеріали про НАТО і євроатлантичну інтеграцію України, регулярно розміщувати їх веб-сайтах органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
  • періодично проводити тренінги та навчальні семінари з журналістами місцевих ЗМІ з питань висвітлення безпекової проблематики та євроатлантичного співробітництва;
  • щорічно підводити підсумки проведеної роботи на спільних засіданнях колегій обласної державної адміністрації та обласної Ради, заохочувати активістів і лідерів дій та громадської в царині євроатлантичної інтеграції України.

Звіт підготував                                                           проф. Круглашов А.М. 

Завантажити звіт

Новини партнерів

«На пенсію – не раніше, ніж відпрацюєш 35 років», - експерт РПР

«На пенсію – не раніше, ніж відпрацюєш 35 років», - експерт РПР

20 жовтня 2017

11 жовтня в дію вступив закон про пенсійну реформу, який закріплює осучаснення пенсій та збільшення мінімального страхового стажу. Якщо перша новація є великим позитивом для тих, хто вже вийшов на...

Корупція в медицині – здоров’я за готівку

Корупція в медицині – здоров’я за готівку

20 жовтня 2017

За даними загальнонаціонального соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні інціативи імені Ілька Кучеріва» (http://dif.org.ua/) у вересні 2017 року, майже 72% українців вважають, що Україні потрібна медична реформа.

«В поліції лише 10% нових облич» - експерт ЦППР

«В поліції лише 10% нових облич» - експерт ЦППР

24 листопада 2017

За майже два роки з моменту створення Національної поліції ситуація в цій сфері суттєво не змінилась. Причина у відсутності системних змін, у половинчастості заходів і у масовому збереженні тих самих...

Про нас

Ми Науково-дослідницький інститут Європейської інтеграції та регіональних досліджень (НДІ ЄІРД) що є структурним науковим та навчальним підрозділом Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Будьмо на зв'язку:

Контакти

  rieirssite (@) gmail.com
  +380372 52 30 53
  +380372 55 71 82
  Вул. Нагірна, 7
Чернівці, 58001, Україна