Яким чином може відбуватися процес децентралізації в Україні? Як він впливатиме на етнополітичні процеси та етнонаціональні відносини? Ці та інші питання були обговорені 26 березня 2015 р. учасниками круглого столу на тему «Децентралізація управління етнонаціональними процесами в Україні: переваги, небезпеки та ризики», який відбувся у рамках виконання наукового проекту МОН України «Формування ефективної регіональної моделі управління міжетнічними відносинами в Україні». Засідання було проведено під час роботи роботі V Міжнародної науково-практичної конференції молодих політологів «Розвиток політичної науки: європейські практики та національні перспективи». Її співорганізатором виступив НДІ європейської інтеграції та регіональних досліджень.
Під час засідання круглого столу проф. Анатолій Круглашов, директор НДІ ЄІРД Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, наголосив, що особливого значення у процесі децентралізації набувають питання раціонального розподілу повноважень між центром і регіонами, оскільки децентралізація повинна відбуватись і в етнополітичній царині, яка є найбільш уразливою для зовнішніх подразників.
Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України на основі Лундських рекомендацій прокоментувала Уляна Гев’юк, кандидат політичних наук, асистент кафедри політології та державного управління. Вона відзначила, що процес децентралізації в Україні може набувати демократичного характеру (і це оптимальний варіант), або ж перетворитися на деконцентрацію влади, що призведе до певного адміністративного перерозподілу повноважень центр – регіон, але аж ніяк не означатиме подальшу демократизацію державного управління в Україні.
Ірина Равлик, кандидат політичних наук, асистент кафедри політології та державного управління, під час своєї доповіді звернула увагу присутніх на можливості використання позасудових засобів гарантування ефективної участі національних меншин у суспільно-політичних процесах. На думку науковця, основою демократичного суспільства є саморегуляція та правова свідомість, без яких неможливе утвердження демократичних цінностей та ідеалів.
Питання важливості приведення у відповідність до європейських норм українського законодавства порушив у своєму виступі Сергій Гакман, кандидат історичних наук, заступник директора-начальник науково-дослідного відділу Чернівецького центру перепідготовки та підвищення кваліфікації. На його думку, в Україні сьогодні актуалізується проблема незахищеності національних меншин від сваволі чиновників.
З точки зору Наталії Ротар – професора кафедри політології та державного управління, заступника директора НДІ ЄІРД, серед небезпек децентралізації особливе місце посідає ймовірність самоусунення центру від вирішення етнополітичних проблем, що в кінцевому підсумку може порушити баланс етнонаціональних і загальнодержавних інтересів, і призвести до їх конфлікту.
Важливість реформування системи освіти у напрямку виховання толерантного ставлення представників різних етносів один до одного підкреслив проф. Володимир Фісанов – завідувач кафедри міжнародної інформації ЧНУ ім. Ю.Федьковича. Він також звернув увагу присутніх на необхідність формування нової державної інформаційної політики, яка би належно сприяла формуванню розуміння іншого, а не протиставленню «я» – «ти», «ми» – «вони» за етнічними ознаками. Ці ідеї знайшли своє продовження у виступі Наталії Нечаєвої-Юрійчук, кандидата історичних наук, асистента кафедри політології та державного управління, яка висловила переконання у необхідності побудови такої системи освіти в Україні, яка би сприяла формуванню громадянської свідомості та патріотизму при збереженні власної національної ідентичності. Серед ризиків децентралізації в Україні – перетворення окремих регіонів нашої держави на своєрідні «вотчини», де провідну роль відіграватимуть олігархи, в руках яких зосереджені важелі економічного та адміністративного впливу.
Підсумовуючи роботу круглого столу, Анатолій Круглашов наголосив, що на сучасному етапі найбільш актуальними завданнями, які стоять перед Україною, є формування єдиної політичної нації та правової свідомості населення. Сьогодні важливо запровадити нові вітчизняні стандарти освіти (в т.ч. етнонаціональної) на території усієї держави та систему державного контролю, у першу чергу управлінського, щодо забезпечення європейських стандартів захисту етнонаціональних прав громадян України, як представників титульної нації, так і інших етнічних громад, а також домогтись належного виконання відповідних управлінських рішень на місцях. Адже децентралізація державного управління не повинна стати синонімом руйнування Української державності, а навпаки сприяти її зміцненню та подальшому розвиткові.