Метою опитування було вивчення стану обізнаності громадськості про державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції України та ставлення громадськості до вступу нашої держави в НАТО.     

Учасники фокус-груп – це учні старших класів, студенти, представники органів виконавчої та представницької влади області, журналісти, лідери громадських організацій області.

Опитаним задавали 11 запитань щодо проблем безпеки України, загальних відомостей про НАТО, євроатлантичної інтеграції України.

За результатами проведення фокус-груп експерти виділили декілька підходів та тенденцій у позиціях їх учасників з питань, що обговорювалися.

Так, учасників всіх фокус-групи об’єднують відчуття тривоги й небезпеки, викликані триваючою війною на сході України й перспективами її поширення на інші території держави.

На перше місце всі учасники ставлять військово-політичну безпеку, виклики, породжені інформаційною війною проти України, але також відзначають збереження значення екологічної безпеки, громадської безпеки, потребу посилення гарантій дотримання прав і свобод громадян України.

На думку опитаних, найвищий рівень безпеки для України здатні забезпечити: відновлення потужностей військово-промислового комплексу України; продовження міжнародних санкцій проти Росії; успішне реформування військової сфери за стандартами НАТО; викорінення корупції у силовому блоці держави та в державі в цілому, посилена співпраця з НАТО, зокрема з метою навчання наших силовиків, переозброєння ЗСУ, нарешті вступ до НАТО.

Учасники фокус-груп не завжди володіють достовірною та  систематичною інформацією про НАТО, перебувають під частковим впливом стереотипних уявлень про Альянс або впливів переважно застарілих міфів про його діяльність.

Переважно учасники фокус-груп підтримують вступ України до НАТО, деякі з окремим умовами та застереженнями. Певні групи учасників виступають за співпрацю з НАТО без набуття членства в Альянсі. Хоча в низці випадків учасники дослідження визнавали, що в їх ставленні до НАТО відбулися радикальні зміни після подій 2014 і наступних років.

Всі учасники відзначали регіональні відмінності у ставленні громадян України до євроатлантичної інтеграції, що пов’язують із радянською пропагандистською спадщиною та потужним інформаційним впливом Росії, а також етнічним складом та історичним минулим різних частин України. Разом із цим, окремі учасники відзначають позитивні зміни на користь євроатлантичного вибору в східних та південних областях нашої держави. При цьому вони зауважували на певній специфіці Закарпаття та Чернівецької області, де немає такої потужної підтримки НАТО, як у інших західноукраїнських регіонах.

Серед ключових зовнішніх чинників, які впливають на євроатлантичну інтеграцію виділена Росія (негативний вплив) і США (переважно позитивний вплив).

Пріоритетним завданням влади має бути продумана й послідовна державна інформаційна й освітня політика, спрямована на формування у громадян необхідних для усвідомленого вибору в питаннях безпеки та військово-політичної інтеграції України знань.

«Пересічні» громадяни не повинні залишатися осторонь євроатлантичної інтеграції, мають самі шукати необхідну інформацію про НАТО, з’ясовувати, для чого потрібен вступ до цієї організації, формувати узгоджену позицію в суспільстві з цих важливих питань.

При всій складності, а то й принциповій неможливості визначити час вступу України до НАТО, переважно для учасників фокус-груп це перспектива від п’яти до десяти років, в разі успішного здійснення політики євроатлантичної інтеграції.

З детальним звітом про дослідження можна ознайомитися тут.