8 листопада 2023 року Україна отримала позитивну відповідь від Європейської Комісії щодо початку переговорного процесу про вступ нашої держави до ЄС. Прогнозованими були висловлені нею технічні зауваги та рекомендації. Попри надважкі умови повномасштабної війни на власній території Україна досягла значних успіхів на своєму євроінтеграційному шляху. І особливу роль у даному процесі відіграють науково-освітні кола.

      Румунія є однією з європейських держав,  яка безпосередньо відчуває загрози російської агресії і тому намагається бути активно залученою до допомоги Україні в нашій боротьбі за власне та європейське майбутнє. Проблемам осмислення витоків, ходу та можливих сценаріїв завершення  російсько-української війни була присвячена поважна міжнародна наукова конференція в столиці Румунії – Бухаресті «20 місяців після російського вторгнення в Україну. Що зроблено? Що потрібно зробити. Де кінець?», організований Румунським центром російських студій (Бухарестський університет, Румунія), Інститутом Фрітьофа Нансена в Осло (Норвегія) та Інститутом Дунайського регіону та Центральної Європи з Відня (Австрія). На конференції були представники понад 20 різних країн, яких об’єднало прагнення не лише досліджувати проблематику у російської агресії, але й бажання знайти шляхи  до належної підтримки України в її героїчній, але й виснажливій боротьбі.

        Минає другий рік від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну. За цей час нам вдалося не лише зупинити агресора, але й мобілізувати себе та демократичний світ на активну протидію російському авторитаризму. Сьогодні перед Україною постають нові виклики, які потребують відповідальних рішень з боку української влади насамперед. Про 600 днів російсько-української війни, її виклики та відповіді на них вів мову Євген МАГДА, політолог, експерт, директор Інституту світової політики у неділю, 12 листопада.

Анатолій Круглашов, професор, завідувач кафедри політології та державного управління, директор НДІ європейської інтеграції та регіональних досліджень Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.

Джерела стійкості нашої держави в умовах сучасних  загроз – дуже важлива і непроста тема. Позитивним є те, що система публічного управління загалом й місцевого самоврядування зокрема спромоглися підтвердити два важливих аспекти свої життєдіяльності. Перший: вона пройшла випробування повномасштабного вторгнення і засвідчила свою спроможність вистояти в екстремальних, надзвичайно складних і безпрецедентних умовах. Другий: пройшовши ці випробування, система місцевого самоврядування засвідчила, що реформа децентралізації влади, яка розпочалися з квітня  2014 року, показала  свою життєву необхідність і результативність (до речі, часом задумуюся, який сенс закладався у тому, щоби Концепція децентралізації була прийнята саме першого квітня – можливо, у нашої управлінської еліти дуже загострене почуття гумору). Щоправда, саме про результативність і ефективність ми можемо вести мову тільки на рівні територіальних громад, тобто на рівні того базового самоврядування, яким у нас за чинним законодавством є сільська, селищна і міська ради. Щодо інших рівнів розвитку місцевого самоврядування, або, скажімо, представницьких інститутів місцевого самоврядування – районних і обласних рад, то про це доведеться говорити без подібного позитиву.